Ви є тут

Статут Остерської міської об'єднаної територіальної громади

 
ЗАТВЕРДЖЕНО
 
Рішенням першої сесії  І скликання
Остерської міської ради від  30.12.2016 року № ____
 
 
 
 
 
С Т А Т У Т
ОСТЕРСЬКОЇ МІСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
 
 
 
 
 
Місто Остер
2016 рік
 
 
 
Зміст
Преамбула
Розділ І.Загальні положення
Стаття 1. Загальна характеристика Остерської міської об’єднаної  територіальної громади (далі – Територіальна громада).
Стаття 2. Межі територіальної громади та її географічне розміщення.
Стаття 3. Коротка історія становлення.
Стаття 4. Принципи здійснення місцевого самоврядування у громаді
Стаття 5.  Система місцевого самоврядування у громаді
Стаття 6.  Об’єднання та асоціації.
Стаття 7. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади з громадськими організаціями, політичними партіями, іншими об’єднаннями.
Стаття 8. Добросусідство.
 
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ ГРОМАДИ
Стаття 9 . Територіальний устрій громади.
Стаття 10 . Поселення.
Стаття 11 . Компетенція територіальної громади.
Стаття 12 . Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Стаття 13. Права членів територіальної громади.
Стаття 14 . Обов’язки членів територіальної громади.
Стаття 15 . Єдність прав і обов’язків.
Стаття 16. Форми здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою.
 
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ У ГРОМАДІ.
Стаття 17. Виконавчі органи міської ради.
Стаття 18.Староста поселення.
Стаття 19. Рада старост.
 
РОЗДІЛ 4. ДЕМОКРАТІЯ УЧАСТІ
Глава 4.1. Громадські слухання.
Стаття 20 . Громадські слухання
Стаття 21 . Ініціювання громадських слухань.
Стаття 22. Оформлення ініціативи.
Стаття 23. Підписний лист
Стаття 24 . Підготовка громадських слухань.
Стаття 25. Провадження громадських слухань.
Стаття 26. Документування та правові наслідки.
 
Глава 4.2. Загальні збори громадян за місцем проживання.
Стаття 27 . Загальні збори.
Стаття 28. Види зборів громадян за місцем проживання
Стаття 29. Участь у зборах
Стаття 30. Суб’єкти права ініціювання Зборів.
Стаття 31. Ініціювання Зборів.
Стаття 32. Підтримка ініціативи проведення Зборів.
Стаття 33. Підготовка зборів.
Стаття 34. Повноваження і порядок проведення Зборів.
Стаття 35. Рішення Зборів.
Стаття 36. Реалізація рішень Зборів.
 
Глава 4.3. Місцеві ініціативи
Стаття 37. Місцеві ініціативи
Стаття 38. Внесення місцевої ініціативи.
Стаття 39. Попередній розгляд місцевої ініціативи
Стаття 40. Підтримка громадою проекту місцевої ініціативи.
Стаття 41. Розгляд проекту місцевої ініціативи міською радою
 
Глава 4.4. Електронна петиція
Стаття 42.  Електронна петиція
Стаття 43. Подання електронної петиції
Стаття 44. Підтримка електронної петиції.
 
Глава 4.5. Громадські роботи.
Стаття 46 . Громадські роботи.
Стаття 47 . Ініціювання громадських робіт.
 
Глава 4.6. Органи самоорганізації населення.
Стаття 48. Органи самоорганізації населення.
Стаття 49. Створення органу самоорганізації населення.
Стаття 50. Діяльність органів самоорганізації населення.
 
РОЗДІЛ 5. РЕСУРСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ТА ПОРЯДОК ЇХ ВИКОРИСТАННЯ.
Стаття 51. Ресурси територіальної громади та загальні принципи їх використання.
Стаття 52. Основні засади управління об’єктами комунальної власності.
Стаття 53. Комунальні підприємства.
Стаття 54. Підтримка соціально-орієнтованого підприємництва.
Стаття 55. Стратегія розвитку громади.
Стаття 56 . Містобудівна документація.
 
РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА НАДБАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.
Стаття 57. Надбання громади.
Стаття 58. Природні території та об’єкти, що належать до надбання громади.
Стаття 60. Об’єкти культурної спадщини, що належать до надбання громади.
Стаття 61 . Користування об’єктами віднесеними до надбання громади.
Стаття 62 . Особливості планування територій з об’єктами, що віднесені до надбання громади.
Стаття 63. Популяризація надбання територіальної громади.
Стаття 64 . Увічнення пам’яті щодо історичних осіб та подій на території громади.
 
РОЗДІЛ 7. СИМВОЛІКА ГРОМАДИ.
Стаття 65. Символіка громади.
Стаття 66. Герб громади.
Стаття 67. Прапор громади.
Стаття 68. Гімн громади.
Стаття 69. Символіка поселень.
Стаття 70. Порядок використання символіки.
 
РОЗДІЛ 8.ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ СТАТУТУ.
Стаття 71. Внесення змін до статуту.
Стаття 72. Набуття чинності статуту.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Остерська міська рада від імені об’єднаної територіальної громади, всіх мешканців міста Остер та  сіл Беремицьке, Білики, Бірки, Дешки, Жуківщина, Жилин Млинок, Крені, Любечанинів, Набільське, Поліське, Романьки, Самсони, Туманська Гут,  виражаючи волю територіальної громади, прагнучи:
створити правові основи громадської єдності та ефективного управління територіальною громадою,
зберегти для майбутніх поколінь історичні, культурні та природні надбання,
забезпечити достойний рівень комунальних, соціальних, гуманітарних та інших послуг в межах території громади,
сформувати бережливе ставлення всіх мешканців громади до власних та колективних ресурсів,
зберегти та посилити місцевий патріотизм,
пам’ятаючи про свою відповідальність перед громадою;
базуючись на історичних традиціях місцевого самоврядування, історія міста Остер сягає в сиву давнину…у 1098 заложив Володимир Мономах город на Вострі. В 1566 році створюється Остерське староство, одне з найбільших на Лівобережній Україні. Магдебурське право надане місту Остру в 1662 році. З травня 1923 року Остер – центр Остерського району. Після об’єднання районів у 1923 році – підпорядкований Козелецькому району.  
керуючись Конституцією України та законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», приймає цей Статут, як основний правовий акт територіальної громади.
 
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
Стаття 1. Загальна характеристика Остерської міської об’єднаної територіальної громади (далі – Територіальна громада).
1.  Остерська міська об’єднана  територіальна громада є об’єднаною громадою територіальних громад  міста Остер та сіл Беремицьке, Білики, Бірки, Дешки, Жуківщина, Жилин Млинок, Крені, Любечанинів, Набільське, Поліське, Романьки, Самсони, Туманська Гута (далі територіальна громада).
2. Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади є місто Остер.
3. Жителям всіх населених пунктів громади мають бути забезпечені максимально зручні умови для відвідування адміністративного центру громади.
Стаття 2. Межі територіальної громади та її географічне розміщення
1. Остерська міська об’єднана територіальна громада  згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Козелецького  району Чернігівської області, розташована на півночі Козелецького району.
2. Гідрографічна сітка громади представлена річками Десна, Остер та чисельними  озерами.
3. Територія громади становить 17757,80 га, в тому числі:
 Площа лісового фонду становить близько 3660,11 га.
 Площа земель сільськогосподарського призначення становить близько  11724,81 га.
 Площа земель запасу становить близько 3743,16 га
 Площа земель резервного фонду становить близько 246,70 га.
Межі території  громади не можуть бути змінені без згоди членів Територіальної громади.
Населення громади становить  біля 8382 чоловік
4. Відстань від адміністративного центру громади до сіл, які входять до її складу:
          село Беремицьке – 6 км;
           село Білики – 6 км;
           село Бірки – 10 км;
           село Дешки – 14 км;
           село Жуківщина – 0 км;
           село Жилин Млинок – 10 км;
           село Крені – 6 км;
           село Любечанинів – 4 км;
           село Набільське – 3 км;
           село Поліське – 5 км;
           село Романьки – 8 км;
           село Самсони – 16 км;
           село Туманська Гута - 15.
 
5. Територія Остерської міської об’єднаної територіальної громади є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися.
6.Територіальна громада межує з:
Євминківською, Карпилівською, Пархимівською, Білейківською, Скрипчанською, Одинцівською, Булахівською сільськими радами та Деснянською та Кіптівською ОТГ.
 
Стаття 3. Коротка історія становлення
1.      Прийняті рішення Остерської міської ради № 97 від 08.07.2016 року, сільських рад Біликівської – від 05.07.2016 року, Бірківської – від  01.07.2016 року, про добровільне об’єднання територіальних громад.
2.      Перші вибори депутатів Ради Остерської міської об’єднаної територіальної громади відбулися 11 грудня 2016 року.
3. Пам’ятними датами та святковими днями громади, її окремих населених пунктів є:
День територіальної громади – остання субота червня.
День міста – остання субота вересня.
          село Любечанинів:  День села – остання неділя серпня;
Рішення про встановлення додаткових святкових та пам’ятних днів визначається на Загальних зборах Громади або шляхом проведення місцевого референдуму. Рішення про жалобні дні приймає місцева рада.
Стаття 4. Принципи здійснення місцевого самоврядування у громаді
1. Місцеве самоврядування на території громади базується на принципах, передбачених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
2. У своїй діяльності міська рада, міський голова, депутати ради, інші органи та посадові особи, що формуються чи призначаються радою дотримуються додатково таких принципів:
1) Максимальної ефективності - рішення, що готуються чи ухвалюються мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;
2) Сталості - використання ресурсів територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;
3) Екологічності - при прийнятті рішення має забезпечуватись його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;
4) Системності - кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі;
5) Відкритості - рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення закритого від громадськості;
6) Громадської участі - підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів громади;
7) Єдності – всі рішення, що приймаються  мають забезпечувати єдність територіальної громади, позитивно  впливати на розвиток усіх поселень, що входять до складу громади з метою вирівнювання якості життя та можливостей для усіх жителів громади. .
3. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи несуть відповідальність перед територіальною громадою за порушення, викладених у частині 2 цієї статті принципів.
 
Стаття 5.  Система місцевого самоврядування у громаді
1. Систему місцевого самоврядування у громаді складають органи та посадові особи, що обираються, створюються або призначаються відповідно до закону та цього статуту.
2. Носієм права місцевого самоврядування є Остерська об’єднана  територіальна громада, яка включає усіх жителів поселень, що входять до складу громади.
3. До системи органів місцевого самоврядування у громаді належать:
1) рада громади – Остерська міська рада;
2) голова громади - міський голова;
3) виконавчі органи громади – виконавчий комітет Остерської міської ради.
4) старости:
староста сіл Бірки, Дешки, Самсони, Крені, Романьки, Жуківщина; староста сіл Білики, Набільське, Туманська Гута, Жилин Млинок.
4. В територіальних одиницях, за рішенням ради громади можуть створюватись територіальні підрозділи виконавчих органів ради громади.
В територіальних одиницях можуть створюватись органи самоорганізації населення, які наділяються частиною повноважень виконавчих органів ради громади та відповідними ресурсами.
5. Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються законом.
6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності керуються законами України, цим статутом та рішеннями міської ради, прийнятими відповідно до власної компетенції та цього статуту.
 
Стаття 6.  Об’єднання та асоціації
1. Міська рада (далі - Рада) за власною ініціативою, або за ініціативою громади, в порядку визначеному законом та цим Статутом може об’єднувати зусилля з органами місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад для вирішення спільних завдань в рамках співробітництва територіальних громад.
2. Рада, на підставі закону, за результатами та на основі публічного обговорення, в інтересах розвитку територіальної громади може приймати рішення про об’єднання з суміжними територіальними громадами в єдину об’єднану громаду.
3.  Територіальна громада та її Рада, у порядку встановленому законом, можуть вступати в договірні відносини з органами місцевого самоврядування територіальних громад України, громад(муніципалітетів) інших країн або їх асоціаціями, входити до всеукраїнських, регіональних асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародних асоціацій .
 
Стаття 7. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади з громадськими організаціями, політичними партіями, іншими об’єднаннями
 
1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, іншими легалізованими відповідно до чинного законодавства України об’єднаннями на засадах рівності, безсторонності, виключно в інтересах територіальної громади.
2. Надання переваг, чи встановлення обмежень для діяльності політичних партій, громадських організацій та інших об’єднань громадян в межах території юрисдикції  ради не допускається.
 
Стаття 8. Добросусідство
1. Територіальна громада у стосунках із суміжними територіальними громадами дотримується принципів добросусідства та партнерства.
2. Органи місцевого самоврядування територіальної громади дбають про збереження довкілля на зовнішніх межах територіальної громади та здійснюють необхідних кроків для узгодження із суміжними громадами рішень щодо використання земель у примежовій зоні, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади та суміжних громад у вирішенні питань з органами місцевого самоврядування таких громад..
3. Рада громади може ініціювати утворення координуючого органу з питань добросусідства разом із радами суміжних громад.
 
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ ГРОМАДИ
 
Стаття 9 . Територіальний устрій громади
1.  Остерська об’єднана територіально  громада складається з таких територіальних одиниць:
 Місто Остер;
           село Беремицьке;
           село Білики;
           село Бірки;
           село Дешки;
           село Жуківщина;
           село Жилин Млинок;
           село Крені;
           село Любечанинів;
           село Набільське;
           село Поліське;
           село Романьки;
           село Самсони;
           село Туманська Гута.
 
2. За рішенням ради громади у складі територіальних одиниць, визначених частиною1 цієї статті у порядку визначеному цим статутом можуть визначатись територіальні спільноти, як основа для створення органів самоорганізації населення.
 
Стаття 10 . Поселення.
 
Місто Остер
1. Місто Остер є адміністративним центром об’єднаної територіальної громади. Кількість мешканців (станом 01.01.2016 р.) 6686. Загальна площа міста Остер складає – 1235,88 га. На території міста функціонують: лікарня, амбулаторія, станція швидкої допомоги, ветлікарня, школа, гімназія, коледж будівництва та дизайну, дошкільний навчальний заклад, музична школа, спортивна школа, будинок творчості та юнацтва, станція юних техніків, будинок культури, музей, бібліотеки, стадіон, пожежна частина, рятувальна станція, відділення Укрпошти, Нової пошти,  КП ВУЖКГ, аптеки, магазини, ПОСП «Колос», ДП «Остерське лісове господарство»,  ТОВ «Остратекс», ВАТ «Надія», ринок «Кооператор», нотаріальні контори, друкарня, приватні підприємства, АЗС, церкви.
 
Село Беремицьке
1. Село Беремицьке входило до складу Остерської міської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Беремицьке: площа села складає – 52,40га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) - 25, кількість будинків 29.
3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.
 
Село Білики
1. Село Білики входило до складу Біликівської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Білики: площа села складає – 113,20 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) -  195  , кількість будинків  77. На території села є ФАП, сільський клуб, магазин, тваринницький комплекс.
3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення
 
Село Бірки
1. Село Бірки входило до складу Бірківської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Бірки: площа села складає – 217,30 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) -  224, кількість будинків 94. На території села  є ФАП, будинок культури, бібліотека, ветлікарня, магазини, підприємства с/г виробництва «Полісся», «Овочева група», «М’ясна країна», відділення зв’язку, приватні підприємства.
3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення
 
Село Дешки
1. Село Дешки входило до складу Бірківської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Дешки: площа села складає – 102,40 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) - 106, кількість будинків  47.  3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.
 
Село Жуківщина
1. Село Жуківщина входило до складу Бірківської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Жуківщина: площа села складає – 267,39 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) -  423, кількість будинків 190.  3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.
 
Село Жилин Млинок.
1. Село Жилин Млинок входило до складу Біликівської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Жилин Млинок: площа села складає – 29,60 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) - 6, кількість будинків  6 .
 3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення
 
Село Крені
1. Село Крені входило до складу Бірківської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Крені: площа села складає – 66,00 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) -  10, кількість будинків 8.  3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення
 
Село Любечанинів
1. Село Любечанинів входило до складу Остерської міської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Любечанинів: площа села складає -  231,40 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 407, кількість будинків налічується 251. На території села є будинок культури, магазини.
3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.
 
Село Набільське.
1. Село Набільське входило до складу Біликівської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади .
2. Загальна характеристика села Набільске: площа села складає – 68,20 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) - 41, кількість будинків -25.  
3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення
 
Село Поліське
1. Село Поліське входило до складу Остерської міської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Поліське: площа села складає – 87,02 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) – 79, кількість будинків налічується 86. На території села є ФАП, сільський клуб, магазин.
3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.
 
Село Романьки.
1. Село Романьки входило до складу Бірківської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади, .
2. Загальна характеристика села Романьки: площа села складає – 96,06 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) -  82, кількість будинків 35.  3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.
 
 Село Самсони.
1. Село Самсони входило до складу Бірківської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади, .
2. Загальна характеристика села Самсони: площа села складає – 111,80 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) -  57, кількість будинків 33.  3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення.
 
 Село Туманська Гута.
1. Село Туманська гута входило до складу Біликівської сільської ради, є територіальною одиницею Остерської міської об’єднаної територіальної громади.
2. Загальна характеристика села Туманська Гута: площа села складає – 127,21 га.; кількість мешканців (станом на 01.01.2016 р.) - 53, кількість будинків  40.
 3. Село   є територіальною основою для створення органу самоорганізації населення
 
Стаття 11 . Компетенція територіальної громади
 
·                      1. Територіальна громада правомочна безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування розглядати і вирішувати питання, віднесені до її відома Конституцією та законами України.
2. До виключної компетенції територіальної громади належать:
1) надання згоди на зміну назви населеного пункту, що визначає назву територіальної громади;
3) попередній розгляд та обговорення у порядку, визначеному законом та цим Статутом проектів містобудівної документації, а саме - схем планування території громади, генеральних планів поселень, що входять до складу громади;
4) прийняття рішення щодо надання дозволу на будівництво об’єктів в межах територіальної громади, що можуть суттєво змінити склад населення громади чи вплинути на довкілля.
 
Стаття 12 . Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування
 
·                      1. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному обсязі здійснюють члени територіальної громади - громадяни України, які досягли 18-річного віку та є дієздатними і які зареєстровані у поселеннях, що входять до складу громади.
·                      2. Члени територіальної громади мають право обирати та бути обраними або призначеними на посади в органи місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референдумах, опитуваннях, зборах громадян за місцем проживання, реалізовувати права на участь в управлінні громадою, визначені цим Статутом, користуватися іншими правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування передбаченими Конституцією України, законами України і цим Статутом.
·                      3. Органи місцевого самоврядування докладають зусиль до підтримки ініціатив молоді щодо розвитку громади, їх участі в діяльності органів місцевого самоврядування, охоронні довкілля, тощо.
 
Стаття 13. Права членів територіальної громади
 
1. Члени територіальної громади, в порядку, передбаченому Статутом та чинним законодавством України мають право:
1) на безпечне та комфортне для проживання середовище;
2) на надання якісних публічних та соціальних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування та бюджетними установами на території громади, відповідно до тих ресурсів, якими володіють ці органи та установи;
3) бути присутніми на засіданнях міської ради;
4) контролювати діяльність міської ради та її посадових осіб у формах встановлених чинним законодавством та цим Статутом;
5) одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність міської ради її посадових осіб, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами селищної ради;
6) одержувати копії правових актів міської ради, виконкому та міського голови з питань, що не стосуються внутрішньої організації діяльності апарату ради та її виконавчих органів;
7) направляти індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам міської ради, одержувати на них відповіді у встановлені законом терміни;
8) на персональний прийом посадовими особами міської ради та її виконавчих органів;
9) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення (за місцем проживання), реалізовувати права на громадські слухання, місцеві ініціативи та інші форми місцевої демократії, визначені цим Статутом;
10) ініціювати проведення громадських робіт з упорядкування території громади;
11) вносити пропозиції, щодо визначення територій, об’єктів, яким варто надати статус пам’яток місцевого значення;
12) реалізовувати інші права, відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.
2. Здійснення прав члена територіальної громади не повинно реалізовуватись у спосіб, що порушує права та свободи інших осіб та територіальної громади в цілому.
3. Забороняються будь-які обмеження прав членів територіальної громади в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, терміну проживання у громаді, за мовними й іншими ознаками.
 
Стаття 14 . Обов’язки членів територіальної громади
 
1. Члени територіальної громади зобов’язані:
1) не шкодити довкіллю та утримуватись від дій, що погіршують навколишнє природне середовище, оберігати водні ресурси та зелені насадження від забруднень та знищення;
2) дотримуватись принципу добросусідства, намагатись будувати відносини з іншими членами громади на основі поваги їхніх прав та узгодження власних інтересів з інтересами інших членів громади та громади в цілому;
3) своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі, оплачувати комунальні послуги, роботи і товари, надані комунальними підприємствами відповідно до рішень міської ради та договорів з постачальниками послуг, робіт, товарів;
4) виконувати рішення міської ради, ухвалені відповідно до повноважень та процедур, визначених законодавством та цим Статутом;
5) оберігати історичні, культурні, природні пам’ятки територіальної громади, дотримуватись правил користування такими пам’ятками, встановленими органами місцевого самоврядування громади;
6) дбати про збереження традицій територіальної громади та про їх передачу майбутнім поколінням;
7) дотримуватись правил забудови, санітарного стану, та інших, що діють на території громади в цілому чи в межах територіальної одиниці громади;
8) виховувати своїх дітей на принципах місцевого патріотизму, любові до малої батьківщини, збереження та примноження місцевих  традицій, дотримання здорового способу життя.
2. Перелік обов’язків, передбачений даною статтею не є вичерпним.
3. Не виконання обов’язків, визначених цією статтею є підставою для громадського осуду або накладення адміністративних чи інших стягнень(покарань) в порядку, визначеному законами України.
 
Стаття 15 . Єдність прав і обов’язків
 
1. Права і обов’язки членів територіальної громади взаємопов’язані. Наявність прав породжує необхідність виконання обов’язків.
2. Територіальна громада безпосередньо та через створенні нею органи створює умови необхідні для вільного розвитку особистості кожного члена територіальної громади.
3. Територіальна громада  заохочує своїх членів до активної участі в управління громадою та у її розвитку. 
 
 
Стаття 16. Форми здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою
 
1. Територіальна громада реалізує право місцевого самоврядування у формі місцевих виборів, місцевого референдуму, консультативного опитування та формах участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації населення відповідно до законодавства та цього Статуту.
2. Формами участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації(демократія участі) є:
1) громадські слухання;
2) збори громадян за місцем проживання;
3) громадські ініціативи;
4) органи самоорганізації населення;
2. Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною громадою місцевого самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори.
 
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ У ГРОМАДІ
 
Стаття 17. Виконавчі органи міської ради.
 
1.     Рада утворює власні виконавчі органи, виходячи із повноважень таких органів, власних фінансових можливостей та ефективності надання такими органами публічних послуг в межах усієї території громади.
2.     До виконавчих органів належить:
Виконавчий комітет.
3.     Виконавчий комітет  здійснює свої повноваження відповідно до закону та рішень ради громади, ухвалених відповідно до її компетенції.
4.     Склад виконавчого комітету визначається радою за пропозицією міського голови.
5.     Старости сіл входять до складу виконавчого комітету за посадою.
 
 Стаття 18.Староста поселення
 
1.     Староста села представляє інтереси населення відповідного села у виконавчому комітеті та є представником виконавчого комітету у цьому  селі.
2.            У випадку створення у поселенні територіального органу виконавчого комітету ради громади, староста цього поселення за посадою є керівником цього органу.
3.     Староста інформує жителів села про рішення ухвалені радою громади, її виконавчими органами, інформує раду громади та її виконавчі органи про ситуацію у селі, потреби жителів у послугах, а також про якість надання таких послуг комунальними підприємствами, службами, чи приватними надавачами цих послуг.
4.     Староста, у необхідних випадках, організовує в межах села громадські слухання, збори жителів для з‘ясування їх позиції щодо окремих рішень ради громади, які готуються для ухвалення.
5.     У випадках, визначених законодавством та цим статутом, проекти рішень ради громади розглядаються на громадських слуханнях згідно до цього статуту.
 
Стаття 19. Рада старост
 
1.     З метою узгодження інтересів сіл, що входять до складу громади та попереднього розгляду проектів рішень ради громади у сфері бюджету, містобудування та надання згоди на розміщення об‘єктів, що можуть суттєво вплинути на склад населення чи навколишнє природне середовище, утворюється Рада старост громади.
2.     До складу Ради старост входять старости сіл та голова громади.
3.     Рада старост працює в режимі засідання, рішення ухвалюються відкритим голосуванням і додаються до проекту рішення ради, яке подається на розгляд ради громади.
4.     Староста села, який не згоден з ухваленим Радою старост рішенням, має право на письмове заперечення проти цього рішення і право слова на засіданні ради громади, як співдоповідача з цього питання. 
 
РОЗДІЛ 4. ДЕМОКРАТІЯ УЧАСТІ
 
Глава 4.1. Громадські слухання.
 
Стаття 20 . Громадські слухання
 
1. Громадські слухання є одним із способів реалізації членами територіальної громади свого права на участь у місцевому самоврядуванні.
2. Громадські слухання - це зустрічі членів територіальної громади з депутатами та посадовими особами міської ради з метою порушення актуальних питань, що належать до відання місцевого самоврядування, ознайомлення з позицією місцевої влади з цих питань та надання пропозицій і зауважень.
3. Участь депутатів, старост і посадових осіб міської ради та її виконкому в громадських слуханнях із питань, що належать до їх відання, є обов’язковою.
4. Слухання провадяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань.
5. Участь у ініціюванні та проведенні громадських слухань може брати будь-який дієздатний член територіальної громади, який має право голосу на місцевих виборах.
6. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду міською радою та її виконавчим комітетом і мають для них рекомендаційний характер.
7. Громадські слухання не можуть провадитися з:
1) питань, не віднесених до компетенції місцевого самоврядування;
2) питань загальнодержавного значення та ініціатив, що носять політичний характер;
3) питань, що суперечать чинному законодавству.
8. Громадські слухання не можуть провадитися менш як за два місяці до проведення виборів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
9. Наступні громадські слухання з одного й того ж питання на тій самій території провадяться не раніше як через три місяці після провадження попередніх.
10. Громадські слухання щодо звітів діяльності органів місцевого самоврядування громади провадяться не рідше одного разу на рік.
11. Громадські слухання провадяться щодо питань, які стосуються членів усієї територіальної громади, або таких її частин:
1) мешканців окремих поселень(одного або кількох) громади;
2)  мешканців  вулиці або декількох вулиць.
 
Стаття 21 . Ініціювання громадських слухань
 
1. Суб’єктами права ініціювання громадських слухань (далі - Ініціатори) є:
1) члени територіальної громади у кількості:
  - не менш як 200 осіб - для слухань з питань усієї територіальної громади
  - не менш як 50 осіб - для слухань з питань, які стосуються поселень.
  - не менш як 15 осіб — для слухань з питань, які стосуються вулиць;
2) громадська організація, що діє на території громади;
3) орган самоорганізації населення;
4) група депутатів міської ради у складі не менш як п’ять депутатів;
5) постійна комісія міської ради;
6) виконавчий комітет міської ради;
7) міський голова.
2. У випадку, коли Ініціаторами громадських слухань є члени територіальної громади, з їх числа формується Ініціативна група в кількості не менше п’яти осіб.
 
Стаття 22. Оформлення ініціативи
 
1. Громадські слухання, Ініціатором яких є міський голова чи виконавчий комітет, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного рішення (розпорядження).
2. Ініціатори, визначені пп. 1 - 5 ч. 1 статті 21 цього Статуту подають до міської ради письмове повідомлення про ініціативу провадження громадських слухань (далі - повідомлення, ініціатива) у формі:
1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси) - якщо Ініціаторами є члени територіальної громади;
2) листа керівника громадської організації з доданим рішенням її керівного органу, ухваленим відповідно до компетенції - якщо Ініціатором є громадська організація;
3) листа керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом із протоколу засідання цього органу - якщо Ініціатором є орган самоорганізації населення;
4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів - якщо Ініціатором є група депутатів міської ради;
5) листа керівника постійної комісії міської ради з доданим витягом з протоколу засідання комісії - якщо Ініціатором є постійна комісія міської ради.
3. У повідомленні зазначаються:
1) проблема (питання), що виноситься на громадські слухання;
2) територія, якої стосується проблема (питання), що виноситься на громадські слухання;
3) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.
4.  Повідомлення реєструється у встановленому порядку як вхідний документ ради та повідомляється номер реєстрації Ініціатору.
5. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення  на вимогу Ініціаторів організовується їх зустріч з міським головою для розгляду проблеми, щодо якої ініціюється провадження громадських слухань, на предмет її вирішення міською радою відповідно до власної компетенції у встановлені терміни.
6. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, то:
1) ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи, якщо Ініціаторами слухань є члени територіальної громади чи окремих її частин);
2) міський голова не пізніше аніж через п’ять робочих днів з моменту реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи (якщо Ініціаторами слухань є інші суб’єкти, зазначені у пп. 1 - 5 ч. 1 статті 22 цього положення).
7. Секретар міської ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів про кількість підписів, що їх необхідно зібрати відповідно, а також видає їм зразок підписного листа встановленої форми (Додаток 1. «Підписний лист  на підтримку ініціативи проведення громадських слухань з питань»).
 
Стаття 23. Підписний лист
 
1. Підписний лист повинен містити такі дані:
1) перелік питань, що виносяться на громадські слухання;
2) прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження домашню адресу та підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.
2. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються Ініціатором до міської ради разом з супровідним листом протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.
Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.
3. Секретар міської ради має право перевірити достовірність підписів у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у письмовій формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору надається додатково три календарних дні для збору підписів.
4. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи міський голова приймає рішення про реєстрацію ініціативи проведення громадських слухань.
5. Якщо міський голова за наявності підстав, визначених цим Статутом, не прийняв рішення про реєстрацію ініціативи, Ініціатор має право самостійно оголосити про провадження громадських слухань, підготувати та провести їх у порядку, встановленому цим Статутом. У такому разі Ініціатор є одноосібним виконавцем усіх наступних заходів, передбачених цим Статутом.
6. Рішення про реєстрацію ініціативи секретар міської ради доводить до відома Ініціатора впродовж трьох календарних днів.
 
Стаття 24 . Підготовка громадських слухань
 
1. Протягом п’яти робочих днів після реєстрації ініціативи голова ради за погодженням з Ініціатором затверджує план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.
2. План проведення заходів з організації та провадження громадських слухань повинен передбачати:
1) створення дорадчого комітету з провадження громадських слухань;
2) створення, в разі необхідності, експертних груп із проблем, що виносяться на громадські слухання;
3) календарний план проведення заходів з організації та провадження громадських слухань.
3. Дорадчий комітет  створюється розпорядженням міського голови у складі:
1) представників виконкому міської ради;
2) представників Ініціатора громадських слухань;
3) депутатів міської ради (за згодою);
4) представників громадських організацій (за згодою).
4. Дорадчий комітет забезпечує підготовку проектів рекомендацій з питань, що виносяться на громадські слухання, та підготовку матеріалів для учасників слухань. Очолює дорадчий комітет представник Ініціатора громадських слухань.
5. Регламент проведення засідань дорадчого комітету визначається самим комітетом.
6. Виконавчий комітет міської ради здійснює організаційне й матеріально-технічне забезпечення роботи дорадчого комітету та експертних груп.
7. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, сприяють проведенню громадських слухань і надають дорадчому комітету, на його прохання, необхідну інформацію та матеріали.
9. Рішення та рекомендації дорадчого комітету оприлюднюються у тому ж порядку, що і рішення міської ради.
10. Організаційно-технічне забезпечення підготовки та проведення громадських слухань, у тому числі діяльності дорадчого комітету та експертних груп здійснюється виконавчим комітетом міської ради. Фінансові витрати, пов’язані з їх підготовкою та проведенням, здійснюються з місцевого бюджету, або з інших джерел, не заборонених законодавством.
 
Стаття 25. Провадження громадських слухань
 
1. З урахуванням строків, встановлених цим Статутом, громадські слухання мають бути проведені у термін, що не перевищує двох місяців з дня реєстрації ініціативи щодо їх провадження. Слухання можуть бути відкладені на вимогу Ініціаторів, однак не більш як ще на один місяць.
2. Час та місце провадження громадських слухань визначаються розпорядженням міського голови після узгодження з дорадчим комітетом.
3. Про час та місце провадження громадських слухань повідомляють не пізніш трьох днів до їхнього провадження шляхом оголошення в доступних для громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
4. Провадить громадські слухання головуючий, яким є голова дорадчого комітету.
5. На громадських слуханнях приймається регламент роботи, який обов’язково передбачає доповідь представника Ініціатора слухань, доповідь від дорадчого комітету, виступи від експертних груп.
6. Під час громадських слухань не допускається розгляд питань та прийняття рішень, які не стосуються теми слухань та не були внесені до їх порядку денного.
7. Усі пропозиції учасників заносяться до протоколу громадських слухань, за ведення якого відповідає секретар слухань.
8. Секретарем слухань є секретар дорадчого комітету чи інша особа, яку обирають учасники громадських слухань.
9. Головуючий зобов’язаний надати слово представникам усіх груп, які висловили свою позицію під час роботи дорадчого комітету. При цьому головуючий має право перервати виступ, який не стосується теми слухань.
10. За наявності різних проектів рекомендацій з одного й того ж питання з метою визначення рівня їх підтримки може провадитися рейтингове голосування, у якому беруть участь ті учасники слухань, що проживають на відповідній території, якої стосується це питання.
 
Стаття 26. Документування та правові наслідки
 
1. Протокол громадських слухань готується головуючим та секретарем громадських слухань і подається секретарю ради не пізніш трьох робочих днів після їх провадження.
2. Протокол громадських слухань повинен містити:
1) тему, час і місце провадження слухань;
2) пропозиції дорадчого комітету;
3) кількість учасників громадських слухань, у т.ч. тих, що проживають на території, якої стосується питання, що було предметом рейтингового голосування;
4) пропозиції (рекомендації), що їх висловлювали учасники слухань;
5) результати рейтингового голосування за наявності різних проектів пропозицій (рекомендацій).
3. Протокол громадських слухань готують у трьох примірниках, один з яких передається на зберігання секретарю ради, другий - представнику Ініціатора, третій - вивішується на інформаційному стенді міської ради для ознайомлення.
4. Пропозиції (рекомендації) громадських слухань підлягають розгляду на найближчій сесії ради або на найближчому засіданні виконкому ради.
5. Пропозиції (рекомендації) за результатами провадження громадських слухань підлягають обнародуванню у встановленому регламентом ради порядку протягом тижня з дня їх розгляду.
6. Рада може прийняти окреме рішення за результатами провадження громадських слухань.
 
Глава 4.2. Загальні збори громадян за місцем проживання
 
Стаття 27 . Загальні збори
 
1. Загальні збори громадян за місцем проживання (далі - Збори) є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, одним із способів реалізації ними своїх прав на участь у місцевому самоврядуванні у громаді.
2. Збори проводяться на засадах добровільності, гласності, вільного та неупередженого обговорення питань місцевого значення, гарантій прав місцевого самоврядування та законності.
3. Рішення Зборів підлягають розгляду для врахування у своїй діяльності міською радою, її виконавчим комітетом та органами самоорганізації населення відповідно до компетенції.
4. Питання ініціювання, підготовки, проведення Зборів та реалізації ухвалених ними рішень регулюються чинним законодавством України та цим Статутом.
 
Стаття 28. Види зборів громадян за місцем проживання
 
·                      1. Збори проводяться за місцем проживання громадян.
·                      2. На території ради можуть проводиться такі види зборів із такими нормами представництва:
1) Збори усієї територіальної громади з нормою представництва не менше трьох представників від вулиці та не менше трьох представників - від села;
2) Збори міста - з нормою представництва не менше трьох представника від вулиці;
3) Збори села - з нормою представництва не менше одного представника від ;
4)  Збори вулиці/вулиць: не менш двох представників від багатоквартирного будинку та не менш одного - від трьох будинків індивідуальної забудови;
5) Збори будинку/будинків багатоповерхової забудови: не менше одного представника з кожної квартири багатоквартирного будинку/будинків.
 
Стаття 29. Участь у зборах
 
1. Участь у роботі Зборів з правом голосу у порядку, визначеному цим Статутом, можуть брати члени територіальної громади, які досягли вісімнадцятирічного віку, не визнані судом недієздатними та на законних підставах тимчасово або постійно проживають в межах територіальної громади або відповідної її частини.
2. Участь представника виконавчого комітету міської ради, депутата відповідного округу у роботі Зборів є обов’язковою, однак Збори проводяться незалежно від їх присутності.
3. Члени територіальної громади віком від 14 до 18 років можуть брати участь у зборах з правом слова, не впливають на кворум та не беруть участі в голосуванні.
 
Стаття 30. Суб’єкти права ініціювання Зборів
 
1. Суб’єктами права ініціювання Зборів (далі - Ініціатор) у порядку, визначеному цим Статутом можуть бути:
1) Ініціативна група у складі не менше п’яти членів для зборів громади, міста, сіл та не менше трьох членів для зборів вулиці/вулиць та багатоквартирного будинку/будинків територіальної громади, які відповідають вимогам, визначеним ч.1. статті 29 цього Статуту;
2) осередок політичної партії чи громадська організація, легалізовані на території ради відповідно до законодавства;
3) група депутатів міської ради у складі не менше шести депутатів ради - для зборів територіальної громади, та не менше трьох депутатів для зборів населених пунктів, що входять до складу громади;
4) органи самоорганізації населення;
5) виконавчий комітет ради;
6) міський голова.
 
Стаття 31. Ініціювання Зборів
 
1. Збори, Ініціатором яких є міський голова чи виконавчий комітет ради, оголошуються шляхом ухвалення ними відповідного рішення.
2. Ініціатори, визначені у п.п. 1-4 частини 1 статті 30 не пізніш як за 15 днів до пропонованої дати проведення Зборів подають до ради письмове повідомлення про ініціативу скликання Зборів (далі - повідомлення) у формі:
1) заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси) - якщо Ініціаторами є члени територіальної громади чи окремих її частин;
2) заяви керівника громадської організації чи осередку політичної партії з доданим рішенням їх керівних органів, ухваленим відповідно до компетенції - якщо Ініціатором є громадська організація чи осередок політичної партії;
3) заяви керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом з протоколу засідання цього органу - якщо Ініціатором є орган самоорганізації населення;
4) заяви, підписаної всіма членами групи депутатів - якщо Ініціатором є група депутатів ради.
3. У повідомленні зазначаються:
1) вид Зборів відповідно до статті цього Статуту;
2) порядок денний Зборів;
3) пропозиції щодо часу та місця проведення Зборів;
4) особа чи особи, уповноважені представляти Ініціаторів.
4. Неподання повідомлення у визначені строки є підставою для визнання Зборів не чинними, а ухвалених рішень - такими, що не мають юридичних наслідків.
5. Секретар ради реєструє повідомлення у встановленому порядку як вхідний документ ради та повідомляє номер реєстрації Ініціатору.
6. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення  на вимогу Ініціаторів організовується їх зустріч з міським головою для розгляду проблеми, щодо якої ініціюється скликання Зборів, на предмет її вирішення радою відповідно до власної компетенції у встановлені терміни.
7. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що не залежать від Ініціаторів, або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення, то:
1) Ініціативна група розпочинає збір підписів на підтримку ініціативи у порядку, визначеному у статті 32 цього Статуту (якщо Ініціатором є члени територіальної громади чи окремих її частин);
2) міський голова не пізніше аніж через п’ять робочих днів з моменту реєстрації повідомлення приймає рішення про реєстрацію ініціативи, якщо Ініціатором є зазначені у пп. 1-4 частини 1 статті 30 цього Статуту.
8. Секретар ради невідкладно письмово повідомляє Ініціаторів про мінімальну кількість підписів, що їх необхідно зібрати для ініціювання Зборів , а також видає зразок підписного листа встановленої форми (ДОДАТОК 2. «Підписний лист на підтримку ініціативи проведення  загальних зборів громадян за місцем проживання» ).
 
 
 
Стаття 32. Підтримка ініціативи проведення Зборів
 
1. Підтримка ініціативи проведення зборів від суб’єктів, визначних п. 1 частини 1 статті 30 цього Статуту здійснюється шляхом збору підписів членів територіальної громади.
2. Підписний лист повинен містити такі дані:
1) вид та порядок денний Зборів;
2) прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, домашню адресу та підпис члена територіальної громади на підтримку ініціативи.
3. На підтримку ініціативи Ініціатори повинні зібрати підписи членів територіальної громади чи відповідних її частин у кількості не менше:
1) 100 підписів для Зборів  усієї територіальної громади;
2) 50 для Зборів жителів таких села/сіл;
3) 15 для Зборів жителів вулиці/вулиць;
4. Для Зборів жителів багатоквартирного будинку/будинків кількість підписів визначається виходячи із кількості квартир у будинку і становить не менше  одного підпису з квартири  однієї третьої від кількості квартир будинку.
3. Підписні листи з підписами на підтримку ініціативи подаються Ініціатором до міської ради разом з супровідним листом протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання зразка підписного листа.
4. Якщо впродовж зазначеного строку Ініціатори не зібрали необхідної кількості підписів, ініціатива вважається такою, що не відбулася.
5. Секретар міської ради має право перевірити достовірність підписів у поданому ініціативною групою підписному листі і вмотивовано у письмовій формі вказати на виявлені недоліки. У цьому випадку Ініціатору надається додатково три календарних дні для виправлення помилок чи збору підписів.
6. Впродовж п’яти робочих днів з дня надходження підписних листів з необхідною кількістю підписів на підтримку ініціативи міський голова приймає рішення про проведення Зборів.
7. У разі неможливості організувати проведення Зорів у визначений в письмовому повідомленні Ініціатора термін міський голова може запропонувати Ініціатору інший час чи місце проведення Зборів. Остаточне рішення у цьому випадку може бути ухвалене за згодою Ініціатора, про що оформляється відповідний протокол, який підписують уповноважені представники Ініціатора та міський голова.
 
Стаття 33. Підготовка зборів
 
1. Впродовж трьох днів після прийняття головою рішення про проведення зборів секретар ради офіційно оголошує дату, місце проведення та порядок денний Зборів та письмово повідомляє про це Ініціатора. Оголошення про проведення Зборів розміщуються на веб-сайті, інформаційному стенді міської ради та у інших місцях населених пунктів об’єднаної територіальної громади, доступних для ознайомлення населенням.
2. Секретар міської ради відповідає за організаційне, матеріальне та технічне забезпечення підготовки та проведення Зборів, а також за запрошення на Збори осіб, визначених відповідно до ч. 4 цієї статті.
3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, адміністрація підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, сприяють проведенню Зборів та надають Ініціатору, за його клопотанням, необхідну для Зборів інформацію.
4. Ініціатор у процесі підготовки Зборів подає секретареві ради пропозиції щодо необхідності присутності на Зборах посадових осіб органів місцевого самоврядування, керівників/фахівців підрозділів виконкому ради, комунальних підприємств чи організацій, депутатів ради, а також готує доповіді й співдоповіді, провадить громадські та інші експертизи місцевих актів (їх проектів), здійснює іншу підготовчу роботу.
 
Стаття 34. Повноваження і порядок проведення Зборів
 
1. Збори мають право обговорювати та приймати рішення з усіх питань місцевого значення, віднесених до компетенції територіальної громади та її органів, а також щодо питань самоорганізації членів територіальної громади, проведення спільних громадських робіт, оподаткування, вирішення конкретних проблем громади чи окремої територіальної одиниці, визначеної цим статутом.
2. Для ведення Зборів із числа учасників простою більшістю голосів обирають голову і секретаря Зборів. Головою Зборів не може бути міський голова або секретар ради.
3. Після обрання голови та секретаря Зборів затверджується порядок денний і регламент (порядок роботи) Зборів, у якому обов’язково передбачаються доповіді представників Ініціатора та ради чи її виконавчого комітету, якщо питання стосується діяльності в сфері повноважень органу місцевого самоврядування.
4. Голова Зборів на основі регламенту Зборів:
1) оголошує питання, які вносяться на розгляд Зборів;
2) веде Збори та підтримує на них належну дисципліну й порядок;
3) надає слово для виступів та підбиває підсумки голосування;
5. Якщо голова Зборів зловживає своїм правом головуючого, то Збори можуть висловити йому недовіру й обрати нового голову Зборів.
6. Секретар Зборів веде протокол Зборів та підписує його разом з головою Зборів.
7. Органи й посадові особи місцевого самоврядування мають право виступати за власною ініціативою із співдоповідями з питань, що обговорюються на Зборах.
8. Результати Зборів оформлюються протоколом Зборів, що має містити дані про Ініціаторів, дату й місце проведення Зборів, їх персональний склад, про присутність на Зборах представників засобів масової інформації, органів місцевого самоврядування, про перебіг Зборів, результати розгляду питань тощо.
9. Протокол оформляється у двох примірниках. Один примірник протоколу Зборів передається на зберігання секретареві ради, другий примірник протоколу залишається у Ініціатора.
10. Секретар ради у триденний термін оприлюднює протокол Зборів на веб-сайті ради та шляхом розміщення його засвідчених копій на інформаційному стенді міської ради та у місці проведення Зборів.
 
Стаття 35. Рішення Зборів
 
1. Проекти рішень Зборів виконавчий комітет ради, або Ініціатор Зборів можуть оприлюднити у засобах масової інформації або іншим способом з метою ознайомлення громадськості.
2. Якщо рішення стосуються самоорганізації, громадських робіт, тощо, то в самому рішенні визначається порядок його реалізації.
3. Рішення Зборів приймається більшістю голосів учасників Зборів шляхом відкритого або таємного голосування. Спосіб голосування визначається Зборами.
4. Думка меншості учасників Зборів обов’язково заноситься до протоколу Зборів.
5. Контроль за врахуванням рішень Зборів органами і посадовими особами місцевого самоврядування покладається на міського голову та Ініціатора Зборів.
 
Стаття 36. Реалізація рішень Зборів
 
1. Рішення Зборів, що стосуються повноважень органів місцевого самоврядування розглядаються органами та посадовими особами місцевого самоврядування відповідно до власної компетенції.
2. Органи й посадові особи місцевого самоврядування враховують у своїй діяльності рішення Зборів.
3. На заходи, де розглядаються питання про врахування рішень Зборів органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, мають бути запрошені представники Ініціатора.
5. Рішення зборів, що стосуються інших питань, реалізуються відповідно до порядку, визначеному самим рішенням і виконуються членами територіальної громади чи жителями відповідної територіальної одиниці добровільно.
 
Глава 4.3. Місцеві ініціативи
 
Стаття 37. Місцеві ініціативи
 
1. Місцевою ініціативою є право територіальної громади безпосередньо внести на розгляд міської ради проект рішення з будь-якого питання, що належить до компетенції міської ради.
2. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи:
1) питання, що не належать до компетенції ради;
2) питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум;
3) питання, які зачіпають інтереси територій поза межами юрисдикції міської ради.
 
Стаття 38. Внесення місцевої ініціативи
 
1. Місцеві ініціативи реалізуються через ініціативні групи, які створюються у складі не менш як 10 дієздатних членів територіальної громади, що мають право голосу на місцевих виборах.
2. Ініціативна група легалізується шляхом подання до ради заяви про місцеву ініціативу (далі - заява), написаної у довільній формі. До заяви додаються:
1) протокол установчих зборів ініціативної групи із зазначенням прізвищ обраного голови, заступника голови та секретаря ініціативної групи, контактного телефону та адреси для листування;
2) список усіх членів ініціативної групи із зазначенням їх прізвищ, імен, по-батькові, домашніми адресами та з їх особистими підписами;
3) проект рішення ради з питання, що є предметом місцевої ініціативи, підготовлений у відповідності з вимогами регламенту ради, разом із необхідними додатками, які є його невід’ємною частиною.
 3. Протягом 15 календарних днів після отримання заяви міський голова може відхилити заяву лише у випадку її невідповідності вимогам п.п. 1-2 пункту першого цієї статті. Відхилення заяви може бути оскаржене в суді.
4. Невідповідність проекту рішення вимогам регламенту ради не може бути підставою для відхилення заяви за наявності всіх документів, зазначених у п.п. 1-2 пункту другого  цієї статті.
5. Секретар ради провадить необхідні консультації з представниками ініціативної групи та сприяє належному оформленню заяви і приведенню проекту рішення ради у відповідність до вимог регламенту ради.
 
Стаття 39. Попередній розгляд місцевої ініціативи
 
1. Проект рішення ради, поданий ініціативною групою, як місцева ініціатива передається секретарем ради на попередній розгляд виконавчим органом ради та комісіями ради.
2. До консультацій на будь-якому етапі розгляду  можуть бути залучені сторонні фахівці.
3. Протягом двох місяців з дня подання заяви рада може:
1) Розглянути та прийняти на сесійному засіданні рішення, яким повністю задовольняються вимоги (вирішуються питання), що є предметом місцевої ініціативи. У такому разі діяльність ініціативної групи припиняється з моменту набуття чинності зазначеним рішенням.
2) Провести консультації з ініціативною групою та прийняти узгоджене рішення по суті місцевої ініціативи. Якщо узгодженого формулювання виробити не вдалося, рада може самостійно на власний розсуд сформулювати та ухвалити рішення з питання, що є предметом місцевої ініціативи.
4. Якщо ініціативну групу не вдовольняє рішення, прийняте радою у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, або якщо рада не прийняла рішення по суті місцевої ініціативи, ініціативна група впродовж перших десяти днів третього місяця з дня подання заяви повідомляє раду про початок збирання підписів на підтримку місцевої ініціативи. У іншому разі діяльність ініціативної групи вважається припиненою, а процедура розгляду місцевою ініціативи - завершеною.
5. Ініціативна група може на будь-якому етапі розгляду місцевої ініціативи прийняти рішення про саморозпуск, що є підставою для припинення процедури розгляду ініціативи.
 
Стаття 40. Підтримка громадою проекту місцевої ініціативи
 
1. Збір підписів на підтримку місцевої ініціативи здійснюється ініціативною групою у підписних листах встановленої форми (Додаток 3. «Підписний лист на підтримку місцевої ініціативи»» ).
2. Для внесення місцевої ініціативи на розгляд ради ініціативна група має зібрати підтримку не менше 200 підписів членів територіальної громади .
3. Оригінали підписних листів повинні бути передані до ради до закінчення третього місяця з дня подання заяви.
4. Усі видатки, пов’язані із збиранням підписів, покладаються на ініціативну групу.
5. Протягом десяти перших днів четвертого місяця з дня подання заяви секретар ради провадить перевірку підписних листів і, у разі їхньої відповідності вимогам частини 2 цієї статті, скликає позачергову спеціальну сесію ради (далі - сесія), або включає розгляд місцевої ініціативи до порядку денного чергової сесії ради.
 
Стаття 41. Розгляд проекту місцевої ініціативи міською радою
 
1. Сесія з розгляду місцевої ініціативи має відбутися не пізніш як на десятий день п’ятого місяця з дня подання заяви про цю ініціативу.
2. Не пізніш як за десять днів до сесії рада повідомляє територіальну громаду про час і місце її проведення та про суть місцевої ініціативи (у формулюванні ініціативної групи) шляхом оголошення в доступних для членів територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
3. Ініціативна група має право самостійно поширювати матеріали про суть місцевої ініціативи та хід її розгляду.
4. Засідання сесії ради, на якому розглядається питання, внесене шляхом місцевої ініціативи, проводиться у відкритому режимі, із забезпеченням можливості участі у цьому засіданні всіх членів ініціативної групи.
5. З основною доповіддю по суті місцевої ініціативи виступає уповноважений ініціативною групою представник.
6. Рішення ради з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, приймаються поіменним голосуванням.
7. Копії протоколу сесії ради та підсумків голосування з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, засвідчені у встановленому порядку, у п’ятиденний термін надаються секретарем ради голові ініціативної групи.
8. Рішення ради з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, обнародується радою на веб-сайті ради та шляхом оголошення в доступних для членів територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.
9. Нова місцева ініціатива з питання, що вже було предметом місцевої ініціативи, може бути внесена на розгляд ради не раніш як через рік з моменту завершення процедури розгляду радою попередньої ініціативи з того самого питання.
10. У випадку незгоди з рішенням ради по суті місцевої ініціативи ініціативна група може оскаржити його у порядку, визначеному законодавством, або розпочати процедуру місцевого референдуму з питань, що були предметом ініціативи, відповідно до чинного законодавства України.
 
Глава 4.4. Електронна петиція
 
Стаття 42.  Електронна петиція
 
1.     Електронна петиція – форма колективного звернення членів територіальної громади до міського голови з пропозицією розглянути та вирішити певне питання, що належить до їх компетенції.
2.     Подання електронної петиції здійснюється через веб-сайт Остерської міської ради.
Стаття 43. Подання електронної петиції
1.     Ініціатор подання електронної петиції формулює її зміст, вказує свої прізвище, ім‘я, по-батькові, дату та рік народження, адресу проживання, телефон та адресу електронної пошти.
2.     Відповідальний за адміністрування веб-сайту Остерської міської ради, протягом не більше двох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» та частині 1 статті 43 цього статуту і розміщає її на сайті у відповідному розділі.
3.     У разі не відповідності електронної петиції вимогам статей 42- 43 цього статуту про це повідомляється ініціатору петиції з посиланням на норми, яким не відповідає петиція.
 
Стаття 44. Підтримка електронної петиції
 
1.     Електронна петиція вважається підтриманою за умови, коли її підтримали своїми підписами на сайті громади не менше 200 осіб протягом одного календарного місяця від дати розміщення петиції на сайті.
2.     У разі виконання умов частини 1 цієї статті, відповідальний за адміністрування сайту, передає петицію голові громади для розгляду і повідомлення про початок розгляду електронної петиції розміщується на сайті не пізніше двох днів після завершення збору підписів.
3.     У разі, якщо петиція не зібрала необхідної підтримки членів громади, вона знімається із сайту громади і передається до голови громади , як звернення громадян для розгляду в загальному порядку.
 
Стаття 45. Розгляд електронної петиції
 
          1. Голова міської ради організовує підготовку проекту рішення або обґрунтовану відмову у вирішенні поставлених у електронній петиції для їх розгляду на засіданні виконкому чи сесії ради відповідно до встановлених регламентом процедур.
          2.Розгляд проекту рішення щодо електронної петиції відбувається відкрито, на засідання виконкому чи сесії ради,  де розглядається таке рішення, запрошують ініціатора електронної петиції чи його представника.
          3. Прийняте за результатом розгляду електронної петиції рішення оприлюднюється на веб-сайті  ради.
 
Глава 4.5. Громадські роботи
 
Стаття 46 . Громадські роботи
 
1. Громадські роботи - спільна робота членів територіальної громади в інтересах усієї територіальної громади, або її частини направлена в першу чергу на покращення загального благоустрою, підтримки чистоти та належного санітарного стану територій, ремонту та впорядкуванню об’єктів та територій, що віднесені до пам’яток природи, історії та культури громади.
2. Громадські роботи здійснюються у формі толок, суботників, праці окремих волонтерських груп мешканців територіальної громади.
3. Громадські роботи проводяться на засадах добровільності, безоплатності у неробочі, святкові дні або в інші дні тижня виходячи із можливостей волонтерів в позаробочий і позаурочний час.
 
Стаття 47 . Ініціювання громадських робіт
 
1. Право ініціювання громадських робіт належить :
1) членам територіальної громади;
2) громадським та партійним організаціям, що діють у громаді;
3) органам самоорганізації населення;
4) не менш, як чотирьом депутатам міської ради;
5) міському голові;
6) старостам сіл в межах території цих поселень.
2. Громадські роботи у формі толоки чи суботника в інтересах усієї громади, Ініціатором яких є міський голова, оголошуються шляхом видання відповідного розпорядження.
3. Ініціювання громадських робіт у формі толоки чи суботника в інтересах усієї громади чи окремих її частин, суб’єктами, визначеними у пп. 1-2, 4 частини 1 цієї статті, групою волонтерів здійснюється через надання письмової пропозиції до міської ради про такі роботи, де вказується об’єкт робіт, перелік робіт, часові рамки, а також перелік необхідного обладнання чи іншої допомоги, яка потрібна для виконання робіт з боку міської ради,  та через зроблене оголошення.
4. Ініціювання громадських робіт у формі толоки чи суботника в інтересах окремих частин громади органом самоорганізації населення здійснюється через прийняття рішення цим органом та через зроблене ним оголошення
5. Ініціювання громадських робіт у окремому поселенні старостою поселення здійснюється через зроблене ним оголошення в цьому поселенні.
6. Міський голова організовує поширення повідомлення про такі роботи та визначає можливі обсяги допомоги у проведенні таких робіт з боку органів місцевого самоврядування територіальної громади, комунальних підприємств та установ, визначає працівника виконавчого комітету відповідального за безпечне проведення таких робіт.
7. Фінансові витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських робіт, здійснюються з місцевого бюджету, або з інших джерел, не заборонених законодавством.
 
Глава 4.6. Органи самоорганізації населення
 
Стаття 48. Органи самоорганізації населення
 
1. Органами самоорганізації населення у Остерській об’єднаній  територіальній громаді визнаються представницькі органи, що обрані жителями громади відповідно до закону та цього статуту.
2. Систему органів самоорганізації населення територіальної громади складають:
1) комітет самоорганізації окремого села або групи сіл територіальної громади;
2) вуличні комітети;
3) комітет багатоквартирного будинку/будинків.
 
Стаття 49. Створення органу самоорганізації населення
 
1. Ініціатива створення органу самоорганізації населення належить жителям громади, що проживають на території таких сіл територіальної громади або жителів окремих вулиць в межах міста або сіл територіальної громади, які реалізують її в порядку визначеному законом «Про органи самоорганізації населення».
2. Міська рада може прийняти типове положення про органи самоорганізації населення у Остерській об’єднаній  територіальній громаді та визначити порядок делегування повноважень та надання підтримки діяльності таких органів.
 
Стаття 50. Діяльність органів самоорганізації населення
 
1. Органи самоорганізації населення вирішують питання, віднесені до їх повноважень законом та рішенням міської ради і не замінюють собою органи місцевого самоврядування громади.
2. Органи самоорганізації населення здійснюють контроль санітарного стану на своїй території, нагляд за наданням послуг із вивезення сміття, благоустрою території, вирішення дрібних побутових питань своїх членів.
3. Органи місцевого самоврядування територіальної громади сприяють діяльності органів самоорганізації населення.
 
РОЗДІЛ 5. РЕСУРСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ТА ПОРЯДОК ЇХ ВИКОРИСТАННЯ.
 
Стаття 51. Ресурси територіальної громади та загальні принципи їх використання
 
1. Головним ресурсом територіальної громади є її мешканці і на задоволення їх потреб використовуються інші ресурси громади, до яких належить:
1) природні ресурси: земельні, водні ресурси, надра;
2) нерухоме майно, що є у власності територіальної громади чи розміщене на її території;
3) інтелектуальна власність, інше майно, що є у власності чи розпорядженні територіальної громади;
4) трудові ресурси;
5) фінансові ресурси, у тому числі кошти місцевого бюджету.
2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані бережливо ставитись до використання ресурсів громади, використовувати їх максимально ефективно, зберігаючи можливості використання основних ресурсів майбутніми поколіннями.
3. Право на розпорядження ресурсами громади належить міській раді, а у випадках і порядку, визначених законом її виконавчим органам.
4. Міська рада може прийняти рішення про визначення об’єктів, що належать до надбання громади, такими, що не підлягають відчуженню.
5. Міський голова, на першій сесії у новому календарному році інформує депутатів місцевої ради про результати управління ресурсами громади у минулому році та оприлюднює перелік об’єктів, що були відчужені чи набуті громадою за цей період.
 
Стаття 52. Основні засади управління об’єктами комунальної власності.
 
1. Управління об’єктами комунальної власності здійснюється виконавчими органами ради.
2. За потреби у структурі виконавчих органів ради можуть створюватись спеціалізовані структурні підрозділи для управління окремими типами майна та ресурсів територіальної громади.
3. Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи дбають за збереження та примноження комунального майна та його ефективне використання в інтересах громади.
4. Передача об’єктів комунальної власності в оренду здійснюється, як правило на конкурсних засадах, та відповідно до пріоритетів розвитку громади, визначених стратегічними планувальними документами.
 
Стаття 53. Комунальні підприємства
 
1. Для забезпечення жителів територіальної громади необхідними послугами, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування можуть створюватись на основі комунального майна та фінансових ресурсів громади комунальні підприємства.
2. Створенню комунального підприємства передує детальне вивчення ринку послуг, оцінка витрат бюджетних ресурсів та можливих інших варіантів вирішення питання надання послуг населенню.
3. Рішення про створення комунального підприємства приймається лише у випадку, коли у сфері діяльності такого підприємства не можливо забезпечити якісне та дешеве надання послуг населенню із застосуванням приватного підприємництва.
4. Комунальні підприємства забезпечують однакову якість послуг, що надаються жителям громади у всіх її поселеннях.
5. Старости поселень контролюють якість послуг, що надаються комунальними підприємствами у цих поселеннях та інформують про це міського голову, виконавчий комітет.
 
Стаття 54. Підтримка соціально-орієнтованого підприємництва
 
1. Територіальна громада визнає значимість підприємництва для розвитку  громади і створює для цього належні умови.
2. За рішенням міської ради можуть встановлюватись, визначені законом, пільги та заохочення для підприємництва, діяльність якого співпадає із стратегічними планувальними документами громади чи яке має соціально-орієнтований характер.
3. Перегляд ставок та видів місцевих податків, що діють у громаді проводиться не більше одного разу на рік і вводиться в дію не раніше, як наступного бюджетного року від дати прийняття такого рішення.
4. Проекти рішень ради, що стосуються встановлення, зміни місцевих податків та зборів, орендної плати за використання земель чи комунального майна підлягають їх обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та обговоренню у комісіях ради із залученням до обговорення асоціацій підприємців, громадських організацій, активістів громади.
 
Стаття 55. Стратегія розвитку громади
 
1. міська рада організовує розроблення, обговорення та  приймає стратегію розвитку громади на довгостроковий до 5 років період.
2. При розробленні стратегії розвитку громади враховуються положення цього статуту щодо ощадливого та ефективного використання ресурсів територіальної громади.
3. Розроблення стратегії розвитку здійснюється відкрито за участі спеціалістів, підприємців, активістів громади, громадських та інших організацій. 
4. Проект стратегії розвитку територіальної громади перед його розглядом сесією міської ради проходить обов’язкову процедуру обговорення на громадських слуханнях, що ініціюються відповідно до цього статуту міським головою, чи іншими суб’єктами, визначеними статутом, якщо міський голова не забезпечує проведення такого обговорення.
5. Стратегія розвитку громади готується таким чином аби забезпечити збалансований розвиток усіх поселень громади, не допустити руйнування або погіршення навколишнього природного середовища.
 
Стаття 56 . Містобудівна документація
 
1. З метою реалізації стратегії розвитку територіальної громади, планування територіального та економічного розвитку у територіальній громаді затверджуються містобудівельна документація, визначена законодавством України.
2. Головним просторовим планувальним документом територіальної громади передбачається схема планування території громади(генеральні плани поселень чи детальні плани забудови у окремих поселеннях).
3. Відповідно до схеми планування території громади, по мірі потреби розробляються детальні плани забудови, інші містобудівні документи для окремих територіальних одиниць громади.
4. Містобудівна документація є відкритою для громадян. Виконавчий орган міської ради забезпечує доступ жителів територіальної громади до містобудівної документації.
 
РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА НАДБАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
 
Стаття 57. Надбання громади
 
1. До надбання територіальної громади, яке перебуває під опікою громади та її органів місцевого самоврядування належать об’єкти природи та культурної спадщини.
2. Історичні будівлі, природний ландшафт та сучасна архітектура визначають неповторний образ та характер поселень територіальної громади, впливають на формування місцевого патріотизму, мають важливе культурне значення для виховання дітей та молоді.
3. Територіальна громада та її органи місцевого самоврядування зобов’язані зберігати для майбутніх поколінь об’єкти надбання громади, визнані такими відповідно до вимог українського законодавства та цього статуту.
4Територіальна громада прагне до збереження історичних найменувань об’єктів та територіальних одиниць в межах громади.
5. Органи місцевого самоврядування територіальної громади піклуються про задоволення національно - культурних потреб, забезпечення умов для збереження національної ідентичності жителів, що проживають у громаді.
Стаття 58. Природні території та об’єкти, що належать до надбання громади
 
1. До надбання громади, яке перебуває під особливим захистом громади належать такі природні території та об’єкти:
1) річки, що протікають територією громади: Десна і Остер та озера.
2. Міська рада за власною ініціативою чи за ініціативою членів територіальної громади у порядку визначеному цим статутом може прийняти рішення про віднесення до категорії надбання громади природні об’єкти та території, що розміщені в межах поселень чи за їх межами.
3. На плані території громади визначаються межі території об’єктів природи, що віднесені до надбання громади.
 
Стаття 59. Культурна спадщина громади
 
1. Культурна спадщина громади є частиною її надбання і складається з:
1) Пам’яток історії до яких належать будинки та споруди, окремі поховання та некрополі, місця бойових дій, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом українців та етнічних груп, що жили чи живуть у громаді;
2) Об’єктів монументального мистецтва - пам’ятників, пам’ятних знаків;
3) Архітектурних об’єктів - до яких належать окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;
4) Об’єктів містобудування - історично сформованих центрів поселень у громаді , вулиць, кутків, площ, тощо, що є носіями певних містобудівних ідей;
5) Об’єктів археології - до яких належать рештки життєдіяльності людини (нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;
6) інші об’єкти, які можуть бути визначені такими рішенням селищної ради, зокрема об’єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні природні території, які мають історичну цінність.
2. Пам’ятки культурної спадщини громади, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України охороняються та використовуються відповідно до закону.
3. Пам’ятки культурної спадщини віднесені до надбання громади відповідно до цього статуту обліковуються виконавчим органом ради, який веде реєстр пам’яток, виготовляє відповідні знаки та забезпечує дотримання режиму їх використання.
 
Стаття 60. Об’єкти культурної спадщини, що належать до надбання громади
 
 1. До надбання громади, яке перебуває під особливим захистом громади належать такі об’єкти культурної спадщини:
- братська могила 30 радянських воїнів в с. Білики, які загинули в 1941-45 рр.;
- братська могила 12 радянських воїнів в с. Беремицьке, які загинули в 1941-45 рр.;
- поселення І тис. до н.е. в с. Бірки;
- братська могила 2 радянських воїнів в с. Бірки, які загинули в 1941-45 рр.(цвинтар);
- братська могила 31 радянських воїнів в с. Бірки, які загинули в 1941-45 рр.(центр);
- поселення 6-2 тис. до н.е. м. Остер;
- літописний городець 1098 р. м. Остер;
- поселення Х-ХІІ ст. м. Остер;
- могила М.К. Сеспеля в м. Остер;
- братська могила учасників громадянської війни, які загинули в 1919 р. м. Остер;
- братська могила 128 радянських воїнів, які загинули в 1941-43 рр. м. Остер (біля Юр’євої божниці);
- братська могила 30 радянських воїнів і 301 мирних жителів, розстріляних в 1941 році м. Остер (біля автостанції);
- братська могила 60 радянських воїнів, які померли в Остерському госпіталі в 1943 році м. Остер (колишня території будинку відпочинку);
- братська могила радянських воїнів, які загинули в боях за наш край (серед яких 8 Героїв Радянського Союзу) 1945 р. м.Остер;
- братська могила 56 радянських воїнів, які померли в Остерському госпіталі в 1943 м. Остер (біля лікарні);
- будинок, в якому народився Герой радянського Союзу В.Г. Колесник м. Остер;
- будинок, в якому народився М. В. Птуха (1884-1961 рр.) – відомий вчений, м. Остер;
- будинок Остерського краєзнавчого музею. 1898 р. Подарунок місту В. К. Солонини;
- Юр’єва божниця – пам’ятка історії та архітектури. 1098 р.;
- Воскресенська церква в м. Остер.
2. Міська рада за власною ініціативою чи за ініціативою членів територіальної громади у порядку визначеному цим статутом може прийняти рішення про віднесення до категорії надбання громади інші об’єкти культурної спадщини, що розміщені в межах поселень чи за їх межами.
 
Стаття 61 . Користування об’єктами віднесеними до надбання громади
 
1. Для задоволення своїх культурних, духовних та освітніх потреб члени територіальної громади користуються об’єктами віднесеними до надбання громади, а також поза нею у випадку належності таких об’єктів до власності територіальної громади.
2. Обов’язком членів територіальної громади, органів місцевого самоврядування, установ та організацій незалежно від форм власності котрі розміщуються в межах території громади є збереження цих об’єктів, їх охорона від руйнації, пошкодження, та надмірного користування.
3. При передачі об’єктів, що належать до надбання громади у власність чи оренду фізичним або юридичним особам, обов’язковим є включення до договору купівлі-продажу чи оренди спеціальних положень, які визначають особливий порядок користування такими об’єктами, а для особливо цінних об’єктів, складається охоронний договір.
4. Охоронний договір передбачає забезпечення новим власником (користувачем):
1) дотримання режимів утримання і використання пам’ятки;
2) своєчасного виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження території пам’ятки, інших визначених чинним законодавством та цим Статутом пам’яткоохоронних заходів;
3) правил доступу до об’єкту жителів територіальної громади;
4) періодичного доступу представників виконавчого органу міської ради до  об’єкту обстеження та перевірки дотримання вимог охоронного договору;
5) повідомлення про ново виявлені об’єкти культурної спадщини, в тому числі рухомі предмети у межах території об’єкту;
6) негайного інформування виконавчого органу міської ради про обставини, які загрожують збереженню об’єкта.
5. Не виконання умов охоронного договору є підставою для визнання договору про відчуження об’єкта чи передачі його в користування не дійсним.
6. Для підтримки об’єктів культурної спадщини в задовільному стані та захисту їх від подальших руйнувань з метою забезпечення збереження їх автентичності, забезпечуючи мінімальне вплив у їх наявний вигляд члени територіальної громади можуть організовувати громадські роботи .
7. При відчуженні чи передачі в користування фізичним чи юридичним особам територій навколо об’єктів, що віднесені до надбання громади має бути передбачено право доступ громадян до об’єкту(земельний сервітут), що закріплюється у договорі.
 
Стаття 62 . Особливості планування територій з об’єктами, що віднесені до надбання громади
 
1. При плануванні і забудові територій де розміщуються об’єкти, віднесені до надбання громади, має бути забезпечено збереження цих об’єктів, забезпечення доступу до них, та мінімізовано негативний вплив на об’єкти з боку нового будівництва.
2. При підготовці містобудівних документів(генерального плану, детальної схеми планування забудови, зонінгу) обов’язковим є всебічне вивчення можливих впливів нової забудови на збереження об’єктів надбання громади та публічне обговорення цих містобудівних документів за участі мешканців громади на громадських слуханнях.
 
Стаття 63. Популяризація надбання територіальної громади
 
1. Перелік об’єктів, що віднесення до надбання територіальної громади є доступним для мешканців громади і розміщується на веб-сайті Остерської міської ради, інших доступних для громадськості місцях.
2. У закладах освіти, що розміщені на території громади відбувається вивчення історії громади, народних переказів, історичних, культурних та інших джерел щодо об’єктів надбання громади.
3. Органи місцевого самоврядування сприяють поширенню інформації про надбання громади у засобах масової інформації, в мережі Інтернету, можуть нагороджувати знаками пошани тих, хто найбільше доклав зусиль у пропаганді збереження надбання громади, сприяв виявленню нових об’єктів чи глибокому дослідженню відомих.
 
Стаття 64 . Увічнення пам’яті щодо історичних осіб та подій на території громади
 
1. Територіальна громада прагне до відновлення та збереження історичної пам’яті на своїй території через найменування територіальних одиниць або матеріальних об’єктів (навчальні заклади, підприємства, установи, організації, монументи, меморіальні комплекси та інші архітектурні форми).
2. При найменуванні чи перейменуванні перевага надається історичним назвам, що були характерними протягом довгого часу для поселень, що входять до складу громади, області та України, при цьому у назві територіальних одиниць чи матеріальних об’єктів може увічнюватися пам’ять видатних історичних, державних, військових діячів України, захисників України, видатних діячів науки і культури, діяльність яких сприяла прогресу людства, утвердженню загальнолюдських цінностей, а також подій, які мали історичне значення для громади, області  та України в цілому.
2. При прийнятті рішень щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій пріоритет надається тим з них, які пов’язані з поселеннями що входять до складу громади та  області.
3. При прийнятті рішень щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій не допускається увічнення пам’яті осіб, організацій, політичних партій які у бездержавний та тоталітарний історичні періоди знищували українську державність, боролись з проявами народного опору окупаційним режимам, брали участь у організації репресій та голоду проти українського народу, вчиненням інших злочинів проти України та українства, людства і людяності а також тих фізичних осіб - громадян інших держав, які не мають відношення до територіальної громади чи України. Не допускається також увічнення в назвах подій, пов’язаних із військовими перемогами над українцями.
4. Присвоєння назв територіальним одиницям та матеріальним об’єктам фізичним особам можливо не раніше 5 років від смерті цієї фізичної особи, за згодою спадкоємців, якщо такі встановлені.
 
РОЗДІЛ 7. СИМВОЛІКА ГРОМАДИ.
 
Стаття 65. Символіка громади
 
·                      1. Символіка громади складається з герба громади, прапора,  урочистого музичного твору(гімн громади).
·                      2. Символіка громади використовується разом із державною символікою і є обов’язковою для застосування органами місцевого самоврядування та посадовими особами під час проведення офіційних заходів, урочистих подій, святах громади.
 
Стаття 66. Герб громади
 
1.     Остерська міська об’єднана територіальна громада має свій герб.
 
Стаття 67. Прапор громади.
 
1.     Остерська міська об’єднана територіальна громада має свій прапор.
 
Стаття 68. Гімн громади.
 
1. Остерська міська об’єднана територіальна громада має свій гімн.
 
 
Стаття 69. Символіка поселень
 
1.Поселення, які входять до складу громади можуть мати свої власні герби.
2.Затвердження герба поселення здійснюється міською радою за поданням старости села, після обговорення проекту герба на громадських слуханнях проведених у поселенні відповідно до вимог цього статуту.
3.Історичні герби, які мали поселення, до їх входження  до складу громади не підлягають перезатвердженню, якщо не було прийнято іншого рішення на загальних зборах жителів цього поселення.
 
Стаття 70. Порядок використання символіки
 
1. Герб та прапор громади є обов’язковими атрибутами при проведенні сесій міської ради і мають розміщуватись у сесійному залі ради.
2. Герб громади може розміщуватись на офіційних табличках будов, де розміщуються органи місцевого самоврядування та комунальні установи громади, а також на усіх в’їздах на територію громади.
3.Порядок використання символіки громади іншими суб’єктами визначається окремим рішенням міської ради.
 
РОЗДІЛ 8.ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ СТАТУТУ
 
Стаття 71. Внесення змін до статуту
 
1 Рішення про внесення змін до Статуту, прийняття його в новій редакції, скасування статуту ухвалюється міською радою відповідно до Регламенту ради та закону «Про місцеве самоврядування в Україні».
 2. Проект внесення змін до статуту, оприлюднюється  не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття, жителі громади можуть обговорювати ці зміни, вносити до них зміни чи виступити про зміни відповідно до процедур, визначених цим статутом.
 
Стаття 72. Набуття чинності статуту
 
·                      1. Статут набуває чинності з моменту його державної реєстрації відповідно до закону.
·                      2. Статут є вільним для ознайомлення та копіювання будь-якими фізичними та юридичними особами.
·                      3. Оригінальний примірник статуту зберігається міським головою.
 
 
 

 

© Oster Town Council, 2015—2018       Developed by Roman Samodelok       Technical support: support@ost.gov.ua